"Весь біль, який він відчуває, я відчуваю": дружина безвісти зниклого воїна ЗСУ шукає свого чоловіка
Маргарита Литвинчук — дружина Дмитра Литвинчука, старшого солдата 42-ї окремої механізованої бригади, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку 28 травня 2024 року.
Як розповіли у сюжеті Суспільного, з 12 жовтня 2024 року Маргарита активно бере участь у мирних акціях на підтримку військовополонених.
Маргарита поділилася, що її чоловік Дмитро, позивний "Бостон", вступив до Збройних сил України добровольцем на початку літа 2022 року. З квітня 2024 року він служив у 42-й бригаді. Пара підтримувала постійний зв'язок, і востаннє вони спілкувалися 25 травня 2024 року. Дмитро повідомив, що відправляється на завдання на п'ять днів, під час яких зв'язок буде відсутній. Вночі того ж дня він написав, що виїжджають, і сказав, що любить її. Маргарита відповіла, що теж його любить, і побажала берегти себе, але це повідомлення залишилося непрочитаним.
28 травня Маргарита відчула занепокоєння. Вона намагалася не панікувати і чекала новин від чоловіка. 30 травня у її двері постукали представники військкомату.
"Відкриваю двері — стоїть чоловік з військкомату з теками, жінка, батько. Батько був просто червоний. Він ніколи не плаче, він завжди такий сильний, що б не сталося. Я дивлюся на батька і кажу: "Ні". А він починає плакати. Сказав, що Дмитро зник безвісти, але є великий відсоток, що він живий. І коли він сказав, що не треба хоронити чоловіка раніше часу, я заспокоїлася та взяла себе в руки. Безвісти зниклий не означає, що загинув", — розповіла Маргарита Литвинчук.
Маргарита почала активно шукати інформацію про чоловіка. Вона писала листи командирам та побратимам Дмитра, перевіряла соцмережі, де публікувалися відео та фото з полоненими, а також зверталася до лікарень.
У відповідь писали, що немає жодної інформації. Командир теж не мав відомостей. Їй показали акт розслідування, в якому йшлося, що російські війська зайшли на їхні позиції, і на цьому все. За словами командира, Дмитро не значиться серед загиблих.
"Я вірю в те, що він в полоні, що він живий. Я маю той самий біль. Мені іноді здається, що весь біль, який він відчуває, я відчуваю, коли мені тривожно, коли мені погано", — поділилася Маргарита.
Останні новини України: