"Люди почали кричати, а я нирнула в цей пил": маріуполька, яка вижила в драмтеатрі, поділилась спогадами

16 березня 2022 року для маріупольки Юлії Мороз став другим днем народження. У той день разом із батьками вона перебувала у драматичному театрі, коли армія рф атакувала його бомбардуванням. Мати отримала поранення голови, але Юлія разом із батьком та кішкою залишилися фізично неушкодженими, хоча відчували наслідки цього трагічного дня протягом тривалого часу.

Підвал та бомбосховище вже були переповнені, тож Юлія разом із своїми батьками та кішкою зайняли місця на другому поверсі на театральних кріслах. 16 березня, багато людей виїхали з драмтеатру, що врятувало життя багатьом. Окрім того, у самому театрі було багато людей, але на другому поверсі була ще й частина тих, хто покинув будівлю.

"У драмтеатрі роздавали окріп. Пам'ятаю, як ми стояли дві години в черзі за окропом. Я стояла і плакала: у 21-му столітті стояти за окропом, хто б міг уявити. Стояла за цим окропом і плакала", - згадує Юлія.

Близько 9:30-9:40 того дня відбувся потужний вибух. Юлія знаходилася в холі театру і відчула удар та зрозуміла, що була притиснута до колони. Після цього вона відразу вирушила на другий поверх, де перебували її батьки.

"Тільки спустилася, стався дуже потужний вибух. Там були такі колони, мене притиснуло до колони. Летіло скло, каміння, пил. Люди почали кричати, а я нирнула в цей пил, побігла на другий поверх, бо там були батьки", - розповіла жінка.

Прибігши до мами, вона побачила, що та вся облита кров'ю з відкритою черепно-мозковою травмою. Вони з батьком підняли маму, спустилися вниз у підвал драмтеатру, де Юлія почала надавати жінці першу допомогу. У її сумці були перекис і бинт. Після чого сім'я вирушила до філармонії.

Тоді почули крики про те, що драмтеатр горить і всім потрібно виходити. Ситуація була жахливою, було багато поранених. Поки люди виходили, постійно вівся обстріл.

"Ми перейшли в філармонію, яка за хвилин 15-20 від драмтеатру. У філармонії була медсестра, в неї були ліки. Вона надала допомогу мамі, і вона дала мені для мами антибіотики", - згадала Юлія Мороз.

Юлії та матері вдалося машиною швидкої виїхати до лікарні Мангуша, все це відбувалося під постійним обстрілом з боку рф. Там вони пробули 10 днів. Коли матері стало краще, сім'я переїхала до Вінниці. Батько залишився в філармонії, адже місць для нього в швидкій не було. Дочка не знала, що з ним, але через місяць він вийшов на зв'язок. Ще через два місяці йому вдалося виїхати до сім'ї.

"Він дуже хворів. Коли повернувся до нас, десь, кілограмів 50 важив, дуже схуднув. Згадувати мені дуже важко. Це наш другий день народження. Дякувати богові, що ми живі. Раніше — одразу в сльози", - додала жінка.

Джерело: Суспільне.

Останні новини України:

Нагадаємо, чоловік пішов до війська у 69 років та пройшов найгарячіші точки фронту.

Як повідомляла Politeka, командир ЗСУ розчарований ситуацією в тилу.

Також писала Politeka, брат віддав життя за Україну, а він продовжує захищати.